Цього року наша Спілка вдруге долучилася до організації Днів українського кіно в Мюнстері. Обрана нами тема — «Жінки під час війни». Вона розкриває два важливі аспекти: жінка як активна учасниця визвольної боротьби (багато українок під час війни опанували справи, якими ніколи не займалися в мирні часи) та жінка як жертва (на жаль, під час збройних конфліктів ворог часто сприймає жінку як символ держави, проти якої воює, та як спосіб принизити чоловіків, які не в змозі її захистити).
Тема відгукнулася багатьом: у залах було чимало місцевих гостей, які разом із нами проживали кожну історію на екрані.
Загалом ми показали чотири стрічки — три документальні та одну художню.
Першою стрічкою став документальний фільм про жінок на лінії фронту «Куба й Аляска». Він розповідає про українок — військових медикинь. Стрічка поєднує воєнну буденність із гумором, близькістю та сестринською солідарністю. Це історія про те, як війна змінює людей — і як, попри все, можна зберегти людяність та світло.
Гостем заходу став Максиміліан Гердес — німецький волонтер, який із 2022 року самостійно збирає та доставляє допомогу в прифронтові регіони України. Макс поділився враженнями від поїздок і розповів, наскільки його вражає стійкість українців, які навіть під жорстокими обстрілами продовжують жити своє звичайне життя.
Документальний фільм «Сліди» розповів про шість українських жінок, які стали жертвами сексуального насильства, але вирішили порушити мовчання. Вони почали відкрито розповідати свої історії, шукати одна одну та підтримувати інших. Стрічка демонструє, як спільний біль трансформується у потужну силу для взаємопідтримки й відновлення.
Захід модерувала історикиня Мюнстерського університету Катерина Кобченко у співпраці з організацією Zartbitter Beratungsstelle gegen sexualisierte Gewalt, яка понад 40 років надає притулок, а також консультаційну, психологічну та правову допомогу жінкам, що постраждали від насильства.
Для українських родин ми обрали новий ігровий сімейний фільм «Хрещатик 48/2. Офіс магічних сил». Хотілося нагадати, що попри війну, українське кіно створюється, життя триває, а діти залишаються дітьми й мають право на казку та радість. Показ відбувся за підтримки філії ЮНІСЕФ у Мюнстері.
Ще одну документальну стрічку «Тиха повінь» ми отримали в подарунок від організаторів фестивалю. Фільм розповідає про закриту релігійну громаду на Дністрі, яка десятиліттями живе без світла, техніки та благ цивілізації — між повенями та війнами. Проте з початком повномасштабного вторгнення ці люди не залишилися осторонь: вони почали випікати величезні хлібини з власної пшениці й передавати їх на фронт українським захисникам.
Після перегляду відбулася онлайн-зустріч із режисером стрічки Дмитром Сухолитким-Собчуком. Глядачі поставили багато запитань, тож розмова вийшла дуже жвавою. Зокрема, було цікаво дізнатися, як команді вдалося завоювати довіру цієї вкрай закритої спільноти.
Висловлюємо окрему подяку за організацію заходу:
- місту Мюнстер за інформаційну та фінансову підтримку
- нашому постійному партнеру — кінотеатру Cinema&Kurbelkiste Münster
- організації «Zartbitter Beratungsstelle gegen sexualisierte Gewalt» за їхню шляхетну працю та змістовну, глибоку дискусію
- волонтеру та другу України Максиміліану Гердесу
- історикині Катерині Кобченко
- а також організаторам фестивалю «Дні українського кіно в NRW».
І, звісно, дякуємо кожному, хто завітав на покази, розділив із нами ці емоції та підтримав українську культуру!
